В останні роки темі профілактики дефіциту вітаміну Д присвячено багато досліджень, публікацій та дискусій.
Вітамін Д – це група біологічно активних речовин з гормоноподібною дією. Існують різновиди вітаміну Д (Д1-Д6), які були виявлені в продуктах рослинного та тваринного походження. Проте, коли говорять про вітамін Д, мають на увазі ергокальциферол (вітамін Д2) та холекальциферол (вітамін Д3).
Основним природнім джерелом вітаміну Д для дітей та дорослих є його утворення у шкірі під дією сонячного світла (ультрафіолетового випромінювання спектру В). Одна мінімальна еритемна доза 1 МЕД в купальному костюмі (легке почервоніння шкіри через 24 години після дії сонячного світла) еквівалентна вживанню 20 000 МО вітаміну Д. У Центральній Європі період сприятливий для синтезу вітаміну Д із кінця квітня до початку вересня. Інсоляція 18% площі тіла (передпліччя та частково ноги) без застосування сонцезахисного крему протягом приблизно 15 хвилин на день в період з 10-ї до 15-ї години, цілком ймовірно, буде достатньою для світлошкірих жителів Центральної Європи.
Синтез вітаміну Д в шкірі залежить і від таких факторів, як пігментація шкіри та вік. Сонцезахисний крем з SPF 30 знижує синтез вітаміну Д в шкірі на 90-95%. Також потрібно пам’ятати, що надмірне перебування на сонці є потенційним чинником ризику розвитку раку шкіри. В меншій мірі людина отримує вітамін Д3 і вітамін Д2 з раціону харчування (печінка риби, жирна риба, жовток яйця) і в більш значних кількостях зі збагачених харчових продуктів (молочні продукти, каші, апельсиновий сік) та добавок.
Вітамін Д необхідний для здоров’я кісток. Тривалий дефіцит вітаміну Д приводить до порушення обміну кальцію, фосфору, підвищення рівня паратиреоїдного гормону (ПТГ) в крові, мобілізаціЇ кальцію із скелету та втрати фосфору нирками. В результаті знижується мінеральна щільність кісток, можуть з’являтися болі в кістках та м’язах, м’язева слабкість.
Вагітні жінки у яких ІМТ до вагітності був більше 30 кг/м2, мають більший ризик розвитку дефіциту вітаміну Д в порівнянні з вагітними з нормальною масою тіла, за рахунок зниження біодоступності вітаміну Д. Також важлива своєчасна діагностика і лікування дефіциту вітаміну Д серед вагітних жінок з цукровим діабетом, ревматизмом, артеріальною гіпертензією, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, клінічними ознаками гіпокальціємії та порушень мінералізації кісткової тканини.
Оцінка статусу вітаміну Д проводиться шляхом визначення рівня 25-гідроксихолекальциферолу 25(ОН)Д в сироватці крові. Оптимальний адекватний рівень 25(ОН)Д - більше 30 нг/мл (75 нмоль/л). 1,25-дигідроксихолекальциферол 1,25 (ОН)2Д - ще один метаболіт вітаміну Д в сироватці крові, який не відображає запаси вітаміну Д в організмі, і часто може бути нормальним та навіть підвищеним у осіб з дефіцитом вітаміну Д, внаслідок вторинного гіперпаратиреозу. Визначення рівня 1,25(ОН)2Д рекомендовано при деяких набутих або спадкових порушеннях метаболізму вітаміну Д та фосфатів.
Внутрішньоутробно плід повністю залежить від мами по надхоженню всіх нутрієнтів. Вітамін Д попадає через плаценту в кровообіг плоду. У третьому триместрі вагітності починається кальцифікація скелету, потреби в кальцію в раціоні мами зростають. Збільшується вироблення 1,25 (ОН)2Д нирками та плацентою, підвищується всмоктування кальцію в кишечнику.
Антенатальну профілактику рахіту та гіпокальціємії новонароджених та лікувальну терапію вітаміном Д з подальшим моніторингом статусу може призначати лише лікар. Вагітним та годуючим жінкам для підтримки рівня в крові 25(ОН)Д вище 30 нг/мл може бути призначений вітамін Д у дозі 1500-2000 (4000) МО на добу.
Застосування надвисоких доз вітаміну Д протягом тривалого часу може привести до низки небажаних ефектів, зокрема гіперкальціємії та гіперкальціурії.
На даний час достовірні дані для прямої оцінки користі та шкоди від використання добавок вітаміну Д під час вагітності з профілактичною метою для покращення показників здоров’я матері та дитини обмежені.
Інформацію підготувала Леся Ситник - лікар-дієтолог пологового будинку "Лелека"