Герпес – інфекційне захворювання, носіями якого є 67% населення планети (за даними ВООЗ). В більшості випадків він проявляється у вигляді "пухирів" на губах чи на шкірі навколо них, інколи уражає слизову оболонку носа або навіть залучає в процес очі. Та все ж найнеприємнішим з варіантів є генітальний герпес.
Близько 13% людей віком від 15 до 49 років страждають на генітальний герпес. Що ж це за захворювання, як діагностувати та як лікувати генітальний герпес?
В статті ви дізнаєтесь:
- Що таке генітальний герпес?
- Генітальний герпес: причини.
- Генітальний герпес: симптоми.
- Генітальний герпес у жінок.
- Генітальний герпес у чоловіків.
- Генітальний герпес у вагітних.
- Діагностика генітального герпесу.
- Лікування генітального герпесу.
- Сексуальне життя з генітальним герпесом.
Що таке генітальний герпес?
Генітальний герпес – це захворювання, що викликається вірусами простого герпесу людини.
Причина генітального герпесу – зараження герпевірусами першого та другого типів. Багато людей є носіями вірусу та не знають про свою хворобу впродовж життя. Однак, в деяких випадках герпес загострюється та викликає ряд неприємних симптомів.
Генітальний герпес характеризується появою на шкірі чи слизових оболонках статевих органів поодиноких, чи згрупованих пухирців, які згодом перероджуються в ерозії.
Генітальний герпес: як передається, причини виникнення?
Зазвичай зараження генітальним герпесом відбувається статевим шляхом та є одним з найпоширеніших венеричних захворювань.
Найбільш важливими факторами ризику виникнення генітального герпесу є:
- часта зміна статевих партнерів;
- незахищені статеві акти;
- ранній початок статевого життя;
- недбале ставлення до контрацепції під час орального сексу.
Окрім передачі вірусу статевим шляхом зараження генітальним герпесом можливе такими шляхами:
- від матері до дитини – трансплацентарний;
- зараження дитини при контакті зі слизовими оболонками матері при проходженні природних пологових шляхів;
- спільне користування предметами особистої гігієни з інфікованою людиною;
- аутозараження – перенесення вірусу з інших частин тіла, уражених вірусом. Наприклад, із губ на слизові статевих органів руками.
Генітальний герпес: як проявляється.
Найвиразнішим симптомом генітального герпесу є утворення пухирців на слизових оболонках та шкірі статевих органів, сідницях, лобку, стегнах чи задньому проході. Спочатку на шкірі чи слизовій оболонці з’являється ділянка почервоніння, згодом утворюється пухирець, який виразкується та покривається струпом (загоюється під кірочкою). Зазвичай цикл який проходять висипання від почервоніння до струпу займає близько 10 днів.
Окрім появи пухирів в ділянці статевих органів при урогенітальному герпесі пацієнта можуть турбувати :
- відчуття печіння чи свербежу в ділянці висипу;
- підвищення температури тіла;
- часті позиви до сечовипускання;
- утруднене сечовипускання, печіння при сечовипусканні;
- порушення загального самопочуття;
- набряк тканин в ділянці висипу;
- головний біль;
- біль в м’язах;
- виділення з піхви у жінок чи з пеніса в чоловіків;
- збільшення розмірів локальних лімфовузлів (зазвичай пахові);
- безсоння;
- зниження апетиту;
- невралгія поперекового відділу хребта.
У більш як у половини хворих на генітальний герпес виникає рецидив захворювання. Симптоми загострення не відрізняються від первинного генітального герпесу. Від частоти виникнення рецидивів виділяють три форми захворювання:
- Легка форма герпеса характеризується виникненням загострень не більше трьох разів на рік.
- Середня форма характеризується рецидивуванням генітального герпесу від чотирьох до шести разів на рік.
- Тяжка форма – загострення герпесу щомісяця.
Існують атипові форми генітального герпесу, які мають «стерту» симптоматику та тяжче діагностуються. При атиповому генітальному герпесі пухирці можуть бути відсутні чи бути не такими вираженими як при типовій формі захворювання. Виникає почервоніння шкіри, не виражений набряк, свербіж та місцеве збільшення лімфатичних вузлів.
Генітальний герпес у жінок
Симптоми генітального герпесу в жінок майже не відрізняються від таких у чоловіків, але через відмінності в анатомії існують деякі розбіжності в клінічній картині.
Генітальний герпес у жінок може виникати не лише на шкірі навколо статевих органів, а й на шийці матки та слизовій оболонці піхви. Виділення при генітальному герпесі у жінок зазвичай рясні та прозорі. Однак, варто зазначити, що у разі приєднання бактеріальної інфекції на фоні зниженої резистентності організму, виділення можуть мати слизово-гнійний характер.
Генітальний герпес у чоловіків
У чоловіків висип виникає на мошонці, крайній плоті, лобку. Однак генітальний герпес на головці статевого члена виникає найчастіше. Інколи в інфекційний процес може залучатися уретра, що призводить до уретриту і, в подальшому, простатиту.
Герпес генітальний та вагітність.
Особливо небезпечним є первинний генітальний герпес у вагітних. Так як при першому контакті з вірусом в організмі матері відсутні антитіла, віруси герпесу можуть проникати крізь плацентарний бар'єр та вражати плід внутрішньоутробно.
Генітальний герпес під час вагітності може призвести до появи вроджених вад плоду, якщо зараження відбулось на першому триместрі вагітності. Інфікування вірусом простого герпесу на другому та третьому триместрах може призвести до зараження дитини або навіть викидня чи завмерлої вагітності.
Важливо! При появі будь-яких ознак генітального герпесу зверніться до лікаря. Вчасно діагностоване та проліковане захворювання дозволяє запобігти виникненню ускладнень. |
Як діагностують генітальний герпес?
Для діагностики генітального герпесу необхідно завітати на огляд до лікаря дерматовенеролога, або гінеколога для жінок чи уролога для чоловіків. Вже після огляду та збору Ваших скарг лікар може поставити попередній діагноз генітального герпесу. Для підтвердження діагнозу застосовують лабораторні методи дослідження, а саме:
Дослідження зішкрібів піхви, шийки матки, мазка з уретри на виявлення вірусів простого герпесу людини типів 1 та 2.
Імуноферментний аналіз на виявлення антитіл до вірусів простого герпесу людини 1 та 2 типів.
Полімеразна ланцюгова реакція на виявлення ДНК вірусу в організмі. Також цей аналіз допомагає встановити точний тип вірусу.
Лікування генітального герпесу.
Генітальний герпес, як інші герпетичні інфекції, повністю вилікувати неможливо. Основними завданнями лікування цього захворювання є зниження частоти виникнення рецидиву, ліквідація симптомів та попередження поширення інфекції.
В період загострення хворому призначають противірусні препарати, що пригнічують розмноження вірусу в клітинах. Ці препарати комбінують з інтерферонами - спеціальні білки, що порушують синтез вірусної ДНК, тобто попереджають утворення нових вірусів.
Зважаючи на те, що утворення пухирів та виразкування при генітальному герпесі часто викликають біль, лікар може призначити мазі для місцевої знеболювальної дії. В деяких випадках можливе застосування системних препаратів, наприклад в таблетованій формі.
Для зменшення свербежу та почервоніння в уражених ділянках застосовують антигістамінні препарати.
Чим лікувати генітальний герпес у жінок?
Особливістю лікування герпесу у жінок є те, що часто до основного захворювання приєднується бактеріальна інфекція. В такому випадку, зважаючи на склад мікрофлори, лікар-гінеколог призначить антибактеріальні препарати.
Генітальний герпес у чоловіків: лікування
Лікування герпесу у чоловіків майже не відрізняється від такого у жінок. У разі поширення інфекційного процесу на органи сечовивідної системи необхідна консультація лікаря-уролога та вибір тактики лікування відповідно до типу та ступеня ускладнення.
Як лікувати генітальний герпес у вагітних?
Тактика ведення вагітності у жінки з генітальним герпесом залежить від часу виникнення захворювання.
На першому та другому триместрах застосовується противірусна терапія, гелі чи мазі з місцевими анестетиками, симптоматичне лікування в залежності від проявів захворювання. Для попередження виникнення рецидиву герпетичної інфекції перед пологами рекомендується приймати противірусні препарати з 36 тижня вагітності.
На третьому триместрі вагітності проводиться таке ж лікування як на першому та другому триместрах. Однак, якщо симптоми захворювання зникли менше ніж за 6 тижнів до передбачуваної дати пологів необхідно виконати кесарський розтин. Це дозволить мінімізувати ризики зараження малюка під час проходження природних пологових шляхів.
Якщо генітальний герпес виявили безпосередньо під час пологів, мамі вводять внутрішньовенно противірусні засоби та після народження малюку виконують ту ж процедуру.
Як впливає генітальний герпес на сексуальне життя?
Зважаючи на те, що генітальний герпес повністю вилікувати неможливо, при статевому контакті з хворим партнером існує ризик зараження вірусом герпесу. Тому важливо користуватися бар’єрними контрацептивами не лише під час вагінального сексу, а й при інших видах сексуальних контактів.
Варто пам’ятати, що використання презервативів знижує ризик інфікування, але зараження можливе через непокриті презервативом ділянки шкіри.
В період загострення, коли на шкірі та слизових з’являються пухирці, варто утриматись від статевих контактів. Це пов’язано з тим, що існує більший ризик зараження партнера під час сексуального контакту.
Лікарі МЦ «Лелека» рекомендують звернутись на консультацію до спеціаліста при появі перших симптомів, щоб попередити прогресування захворювання та виникнення ускладнень.
Бережіть себе та будьте здорові!