Загроза переривання вагітності – досить частий діагноз. Почувши його від лікарів, не варто панікувати. Загроза – це ще не викидень, і сучасні лікарі знають чимало способів усунення цієї проблеми. Але майбутнім мамам варто знати, що це таке та які причини цього стану та лікування.
Викидень – це самовільне переривання вагітності. Виділяють два типи викиднів:
За підрахунками фахівців, кожна п’ята вагітність зривається на ранніх термінах, ще до настання затримки. Жінка в такому разі не помічає змін у своєму стані та сприймає кровотечу, як чергову менструацію.
Коли лікарі говорять про загрозу викидня, вони передбачають високу ймовірність переривання вагітності. Але ризик не лікується, необхідно визначити причину невиношування та прийняти рішення про необхідність порятунку ембріону. У більшості випадків викидень є біологічно доцільним, тому ніяка терапія не потрібна.
Зупинити викидень, який вже почався, дуже непросто, тому треба намагатися не допустити його.
Головні причини:
- Генетичні порушення у зародка. Приблизно 75% вагітностей перериваються саме через дефекти при зачатті. Таким чином організм жінки рятується від нежиттєздатного ембріона, тому зупиняти такий викидень не треба.
- Порушення гормонального фону. Привести до переривання вагітності може недолік прогестерону. Трапляється це не часто, і такий викидень легко зупинити застосуванням гормональних препаратів. Якщо ж причина в надлишку чоловічих статевих гормонів, які виробляються корою надниркових залоз і щитовидною залозою, то лікування буде складним і менш результативним.
- Резус-конфлікт. Якщо у жінки негативний резус-фактор крові, а зародок успадкував від батька позитивний, то материнський організм може сприйняти плід, як чужорідне тіло і спробувати позбутися від нього.
- Інфекційні захворювання жінки. Цитомегаловірус, герпес, краснуха і безліч інших захворювань можуть викликати мимовільне переривання вагітності.
- Хронічні захворювання жінки та слабкий імунітет. Якщо майбутня мама постійно хворіє, її організм може позбутися плоду, адже вагітність є загрозою життю.
- Аборти в анамнезі. Переривання вагітності – це складна і небезпечна операція, яка може назавжди порушити нормальну роботу матки, яєчників, кори надниркових залоз та інших органів. Нерідко це призводить до безпліддя.
- Застосування ліків і деяких трав. Дуже багато препаратів мають тератогенну або абортивну властивість. Якщо жінка за незнанням прийме такий засіб, це може негативно позначитися на перебігу вагітності. Всупереч розхожій думці, лікування травами не більш безпечно, навіть всім знайома кропива, пижма та звіробій можуть викликати підвищення тонусу матки.
- Сильні стреси. Переляк, горе або навіть банальна сімейна сварка можуть спровокувати скорочення матки та викидень.
- Важкі фізичні навантаження. Приблизно 5% вагітностей перериваються з-за того, що жінка підняла щось важке або сильно втомилася.
- Падіння і травми. Вони призводять до викиднів на ранніх термінах дуже рідко, адже плід знаходиться в глибині тіла і захищений водами.
- Перегрів. Навіть просто прийняття гарячої ванни може привести до підвищення температури у жінки, що загрожує перериванням вагітності або порушенням розвитку плода.
- Шкідливі звички. Застосування наркотиків, алкоголю, куріння і навіть просто зловживання кави може викликати порушення розвитку ембріона аж до загибелі.
Симптоми та ознаки
Загроза викидня на ранніх термінах рідко проявляється якими-небудь симптомами. Якщо ж вони є, то мало відрізняються від звичайних ознак вагітності. Дискомфорт у нижній частині живота – досить поширене явище, як і відчуття напруги. Кровомазання також нерідко зустрічається під час імплантації плідного яйця і деякий час після неї. Сама майбутня матуся не може визначити у себе загрозу викидня, але це може зробити лікар. По-перше, він може вивчити анамнез жінки та стан її здоров’я на даний момент, що дасть можливість зробити деякі прогнози. Якщо ризик невиношування високий, то лікар може призначити регулярні аналізи крові, щоб відстежувати рівень прогестерону і ХГЛ. Зниження їх кількості свідчить про можливе переривання вагітності.
Багато жінок плутають імплантаційну кровотечу та загрозу викидня. Невелика кількість кров’янистих виділень приблизно через тиждень після зачаття є нормою.
Нерідко загрозу викидня діагностують по УЗД. Це неправильно. По-перше, безпека ультразвукового дослідження для плода на ранніх термінах не доведена. По-друге, вплив звуків високої частоти може спровокувати гіпертонус матки. Деякі фахівці стверджують, що така діагностика сама по собі може викликати загрозу переривання вагітності.
Способи запобігання
Краща профілактика загрози викидня на ранніх термінах – свідоме планування вагітності. Якщо жінка заздалегідь пройде медичне обстеження і переконається, що зі здоров’ям у неї все нормально – це значно знизить ризики переривання. Також дуже важливо вчасно відмовитися від шкідливих звичок і безконтрольного застосування ліків.
Окремо варто згадати про гіпердіагностику. В наш час це дуже поширена проблема: неписьменні або недобросовісні лікарі, використовуючи всі досягнення сучасної медичної науки, знаходять у жінки навіть ті захворювання, які ніяких ризиків для вагітності не несуть. А потім починають їх лікувати, виключаючи саму ймовірність зачаття. Наприклад, небезпека прихованих інфекцій сильно перебільшена. В більшості випадків вона нічим не загрожує, а змушуючи жінку приймати антибіотики, лікарі не дають їй можливості завагітніти до закінчення терапії.
Що робити і як лікуватися?
Загроза викидня, тим більш на ранньому терміні – це не привід панікувати та негайно починати зберігаючу терапію. Як ми вже говорили, в більшості випадків вагітність переривається по причині хромосомних аномалій плода, несумісних з життям. Занадто активне збереження такого дефектного зачаття лише відтягує в часі загибель ембріона і зробить викидень більш болючим, як фізично, так і психологічно. Лікування виправдане тільки в тих випадках, коли вагітність переривається із-за порушень гормонального фону або резус-конфлікту.
Медикаментозне лікування
Зберігаюча терапія – болюча тема вітчизняної гінекології. Механізми зачаття та виношування вагітності дуже складні, і сучасна наука ще не знає усіх тонкощів. Будь-які втручання в цей процес проводяться практично наосліп, тому в більшості розвинених країн світу при загрозі викидня на ранніх термінах рекомендується вичікувальна тактика.
Більшість препаратів прогестерону мають настільки низьку концентрацію діючої речовини, що діють, швидше, як плацебо. Вітчизняні лікарі у такій ситуації намагаються всіма силами зберегти вагітність і часто роблять багато зайвих і безглуздих кроків, грубо втручаючись у функціонування організму. Найгірше те, що зберігаючої терапії з доведеною ефективністю не існує.
Прогестерон (Дюфастон, Утрожестан, Эндометрин) – це гормональні препарати, покликані компенсувати недостатність лютеїнової фази. Кожен місяць після овуляції утворюється особливий ендокринний орган – жовте тіло. Він функціонує до кінця циклу і початку менструації. Завдання цього органу – вироблення прогестерону, який готує епітелій матки до імплантації та підтримує його в такому стані. Після імплантації плідного яйця воно починає виробляти ХГЛ, стимулюючи жовте тіло до збільшення виробництва цього гормону. Якщо запліднення не відбулося, то поступово рівень прогестерону падає, внутрішні шари ендометрію відшаровуються і починається менструальна кровотеча. Але з невідомої причини у деяких жінок відбувається збій гормонального фону, і зростання рівня прогестерону не відбувається навіть після імплантації. Це загрожує відшаруванням ендометрію разом з плодовим яйцем. І тільки в таких випадках виправдане застосування таблеток, таких як Дюфастон, Утрожестан і інших подібних препаратів, які допомагають уникнути відторгнення плода.
На ранніх термінах вагітності ( до 12 тижнів ) папаверин, магнезія та інші спазмолітики при загрозі викидня не показані, так як мускулатура матки на ранніх термінах до них не чутлива. Вони можуть впливати на матку тільки на великих термінах.
Інформацію підготували лікарі пологового будинку "Лелека": лікар-акушер-гінеколог Нелін Олексій Сергійович та лікар-акушер-гінеколог Заболотін Андрій Валерійович