Інтерв'ю з акушер-гінекологом Миколою Коваленко.
У Миколи Миколайовича Коваленка тринадцятирічний стаж роботи лікарем-акушер-гінекологом. Впродовж тривалої практики був не тільки лікарем у державних та приватних медичних закладах, а й очолював відділення патології вагітності в Первомайському перинатальному центрі. Маючи досвід роботи в різних медичних установах, Микола Коваленко може порівнювати умови роботи, рівень обслуговування, оснащення закладу та професіоналізм команди.
- Миколо Миколайовичу, Ви працювали в одному з приватних пологових будинків Києва, але тепер - у "Лелеці". Чому?
- Я вважаю, що "Лелека" - найкращий пологовий будинок в Україні. Йдеться не лише про технічне оснащення - воно на найвищому світовому рівні. Тут дуже комфортні умови перебування мами й новонародженого, високий рівень медичної безпеки, система охорони, яка гарантує безпеку дитини, тут завжди наявні всі необхідні медикаменти, є власна стерилізаційна лабораторія, своя пральня, свій ресторан... Поєднання цих факторів забезпечує надзвичайно високий рівень медичного обслуговування та сервісу, який отримує кожна мама, кожне маля, кожна родина. Я знаю це не тільки як лікар: нещодавно у мене народилася дитина, і ми обрали "Лелеку", попередньо відвідавши кілька пологових стаціонарів, в тому числі приватних. Для мене особисто важливим аспектом була безпека дитини після народження, а тут це на найвищому рівні.
- Ви пишаєтеся тим, що працюєте в "Лелеці"?
- Звичайно. Коли працюєш в такому пологовому стаціонарі, відчуваєш гордість. Важлива не тільки технічна сторона питання. Тут хороший колектив високого професійного рівня. Ми всі маємо однакові погляди на ведення пологів: це природні пологи з мінімальною акушерською агресією; застосування медикаментозної корекції лише у випадку необхідності. Цього принципу в "Лелеці" дотримуються всі. Думаю, це одна з причин того, чому жінки, виписуючись з новонародженим додому, часто кажуть, що незабаром повернуться до "Лелеки" за другою чи третьою дитиною. Завдяки неагресивній тактиці ведення пологів у жінки немає відчуття, ніби її змушують щось робити, немає страху, що з дитиною щось станеться. Персонал дуже доброзичливий, приємна домашня атмосфера, в палатах мало що нагадує про те, що це стаціонар. Жінка почувається тут комфортно, її партнер також спокійний, що майбутня мама та дитина в надійних руках.
Зазначу, що тут велике значення приділяють професійному вдосконаленню всього персоналу. Крім того, що кожен може відвідувати конференції, семінари (власне, має це робити, бо процес навчання для лікаря ніколи не закінчується), тут раз на два тижні проводяться медичні ради. В багатьох стаціонарах це скоріше формальний захід, під час якого зачитують статистику та закликають "покращити якість роботи" та "підвищити результати". У "Лелеці" медичні ради - це своєрідна конференція, під час якої відбувається навчання. Кожна медична рада присвячена певній проблемі, є відповідна презентація, іноді бувають тренінги з окремих тем. Нас знайомлять переважно із західним досвідом, який на сьогодні є передовим.
- Розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали професію лікаря-акушер-гінеколога?
- Мій батько був акушером-гінекологом, тому певною мірою моя професія була визначена ще в юнацькому віці. Але батьки не наполягали на виборі фаху та пізніше - на виборі спеціалізації. Про свій вибір я ніколи не шкодував, хоча ця робота буває важкою і фізично, і морально. Але перевага в тому, що результат роботи можна побачити практично одразу, і цей результат в більшості випадків усіх тішить. Коли бачиш радість мами й тата від появи на світ нової людини - це велика моральна винагорода для мене, як для лікаря.