Кесарів розтин: тільки в разі потреби

Кесарів розтин: тільки в разі потреби

Кесарів розтин: тільки в разі потреби

Більшість жінок хоче народжувати природним шляхом, але є такі майбутні мами, які настільки бояться болю, що надають перевагу кесаревому розтину. Чи можна робити цю операцію «за бажанням»?

Страх – не показання

Дійсно, був період буквально «моди» на кесарів розтин, спостерігалася така тенденція в багатьох розвинених країнах світу: жінки воліли народжувати за допомогою цієї операції через страх перед болем природних пологів. Однак, як і будь-яка операція, кесарів розтин пов'язаний з певними ризиками, після нього потрібен період реабілітації, тож без  показань з боку матері або дитини лікарі робити цю операцію не рекомендують.
 

Плановий кесарів розтин проводять у таких випадках:

- багатоплідна вагітність;
- передлежання або відшарування плаценти;
- вузький таз вагітної;
- неспроможний рубець на матці після попереднього кесаревого розтину або інших операцій;
- деформовані кістки тазу, пухлини, відхилення у розвитку матки або піхви;
- велика маса плоду, поперечне положення плоду;
- важкі форми гестозу, серцево-судинні захворювання, онкологічні новоутворення будь-якої локалізації;
- ризик відшарування й розриву сітківки під час потуг.


Показання для екстреного кесаревого розтину:

- відсутність родової діяльності після передчасного відходження навколоплідних вод і відсутність реакції на її стимулювання, слабкість родової діяльності;
- кисневе голодування (гіпоксія) плоду;
- відшарування плаценти та інші причини.
 

Часто кесарів розтин проводиться за сукупністю декількох причин. Той факт, що вагітність настала в результаті ЕКЗ,  не є показанням для кесаревого розтину! Усі випадки, що потребують планового або екстреного кесаревого розтину, передбачені в наказі Міністерства охорони здоров'я України №997 від 27.12.2011. Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин».

Як знеболюють кесарів розтин?

Цю операцію за сучасними стандартами проводять під епідуральною анестезією.

Жінка перебуває у свідомості, дитину після вилучення з порожнини матки віддають батькові або іншій близькій людині, яка може бути присутня при народженні за допомогою кесаревого розтину (якщо, звичайно, немає необхідності в реанімаційних діях для новонародженого).

Зазвичай добу після операції мама знаходиться в післяопераційному відділенні, а далі - у післяпологовій палаті разом зі своєю новонародженою дитиною. Жінка кілька днів приймає знеболюючі препарати, а також антибактеріальну терапію.

Однак це не є протипоказанням для годування грудьми – прикладати дитину до грудей рекомендується якомога швидше після операції кесаревого розтину, зазвичай - на другу добу.

Як було вже зазначено, кесарів розтин пов'язаний з ризиками для матері та новонародженого.

Для жінки це ризик повторних хірургічних втручань,  вірогідність кесаревого розтину при наступних пологах, а також такі рідкісні ускладнення, як пошкодження сечового міхура, пошкодження сечоводу та інші. Безпосередньо після операції жінка, цілком природньо, скаржиться на біль; у 9% молодих мам больові відчуття спостерігаються в ділянці рани протягом кількох місяців після операції, має місце більш високий ризик крововтрати та інфікування.

У малюків, які народилися за допомогою кесаревого розтину, найчастіше трапляються такі ускладнення, як розлади дихання (3,5 %) та пошкодження шкіри (2%).

У середньому в українських пологових будинках 12-27% пологів проводяться за допомогою кесаревого розтину. Усі вони проводяться за абсолютними або відносними показаннями.

Якщо жінці в якийсь момент здається, що кесарів розтин – це спосіб уникнути болю під час пологів, лікарі пропонують більш безпечне рішення: знеболювання природніх пологів.